Форма входа

Категории раздела

Мои файлы [68]

Поиск

Татьяна Вергун

Создайте свою визитку

Друзья сайта

  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Статистика

    Четверг, 19.10.2017, 21:06
    Приветствую Вас Гость
    Главная | Регистрация | Вход | RSS

    Сайт Татьяны Вергун

    Каталог файлов

    Главная » Файлы » Мои файлы

    Дослідження "Нові форми співпраці влади із засобами масової інформації"
    25.04.2011, 10:58


    На запитання, "Хто у Вашій редакції висвітлює проблеми розвитку громадянського суспільства?” відповіли 93.00% опитаних. У більшості редакційних колективів це роблять, у першу чергу, досвідчені журналісти*) (68.73%), позаштатні автори (23.64%) та спеціальні відділи (7.64%).  Така ситуація, у більшості випадків, характерна як для телебачення, так і для радіо та преси.

    Розподіл відповідей на запитання, "Чим можуть допомогти органи виконавчої влади журналістам під час підготовки матеріалів з питань розвитку громадянського суспільства?” такий (у % до 299 осіб):

    - надавати довідкову інформацію            - 67.56;

    - надавати списки фахівців з цих питань - 38.64;

    - запровадити семінари-навчання для журналістів          - 23.08.

     

    Були також пропозиції:

    Брати безпосередню участь в обговоренні теми;

    Сприяти контактам з першими особами держави, провідними науковцями;

    Запроваджувати прес-конференції з фахівцями;

    Спільно з громадськими організаціями створювати прес-клуби і брати участь в їх роботі;

    Застосовувати різні види стимулювання;

    Не перешкоджати в отриманні інформації;

    Надавати кваліфіковані коментарі.

    На думку половини представників ЗМІ (51.67%), незначна кількість матеріалів з питань розвитку громадянського суспільства пояснюється відсутністю фахівців для кваліфікованих коментарів. Далі:

     - необізнаністю журналістів з даного питання  – 31.33;

     - нерозумінням важливості даного питання керівництвом ЗМІ – 20.67.

     

    15% опитаних вважають, що недостатність матеріалів пояснюється також:

    політикою держави;

    відсутністю вимог щодо висвітлення теми;

    неактуальністю цих питань;

    незацікавленістю самої держави у реформуванні своїх структур;

    повільним ходом розвитку громадянського суспільства;

    небажанням засновника, незалежно від форм власності;

    відсутністю громадських ЗМІ;

    небажанням Уряду інформувати громадськість з цих питань;

    відсутністю гостроти цього питання, його завчасністю;

    нерозумінням важливості цього питання владою і громадськістю, а не тільки ЗМІ; відсутністю інтересу в суспільстві;

    неготовністю власного сприйняття реальної громадської свободи;

    недостатньою співпрацею з органами виконавчої влади;

    незацікавленістю журналістів;

    поверховістю ставлення влади до цього питання;

    нерозумінням важливості питання керівництвом держави;

    небажанням влади ділитися цією владою.

     Переважна більшість респондентів (76.25%) висловилися відносно проблем, що постають перед редакціями під час висвітлення питань розвитку громадянського суспільства. 

    Головні серед них:

    Недостатня кількість експертів з цього питання, відсутність яскравих та цікавих інформаційних приводів для обговорення питань розвитку громадянського суспільства.

    Неможливість висвітлення проблем через відсутність висококваліфікованих журналістів і чиновників, які б хотіли і могли дати аргументовані коментарі.

    Відсутність системної роботи у цьому напрямку, свідомого розуміння серед українців, що таке громадянське суспільство, кому воно служить, предметного діалогу та зацікавленості з боку влади.

    Корумпованість органів державної влади, закритість і непрозорість їхньої роботи, низька освіченість населення в цьому питанні, правовий нігілізм, пасивність громадян.

    Небажання чиновників співпрацювати; порушення ст.15 Конституції України.

    Не всі готові до адекватного сприйняття критичних зауважень та порад, особливо це стосується чиновників, які можуть навіть переслідувати через суди журналістів.

    Упереджене ставлення з боку органів влади;  прагнення громадських організацій перетворити ЗМІ на орган пропаганди виключно їхніх інтересів.

    Кволість процесів розвитку громадських організацій, відсутність в їхніх лавах справжніх лідерів, особистостей.

    Слабка діяльність самих громадських організацій, а відтак брак переконливих прикладів на користь ефективності цих організацій.

    Нерозуміння суті проблеми як владою, так і громадськими організаціями.

    Обмеженість інформаційного поля, відсутність можливості отримати кваліфіковані неупереджені відповіді та коментарі на відповідні запитання.

    Нерозуміння суті проблеми як владою, так і громадськими організаціями.

    Відсутність цікавої інформації, яка б повною мірою висвітлювала проблеми і питання стосовно розвитку громадянського суспільства.

    На місцях не працюють закони про ЗМІ щодо свободи отримання інформації, порядку висвітлення діяльності місцевих органів та ін.

    Відсутність нормативно-правової бази, , законодавчих визначень, принципів.

    Слід визначитися всім, що чи чого ми хочемо, а НСЖУ має провести семінар із зазначеної теми.

    Відсутність конкретної і ясної державної програми розвитку громадянського суспільства.

    Відсутність фахівців для аналізу ситуації, пасивність громадян.

    Недостатня кількість джерел інформації щодо світового досвіду; відсутність державної програми.

    Серед журналістів немає чіткого поняття про громадянське суспільство як таке, немає такого розуміння і в самої аудиторії, тож відсутність знань з обох боків часто робить дискусію про розвиток громадянського суспільства схоластичною.

    Відсутність нових інформаційних технологій, зокрема прийом звернень радіослухачів в автоматичному режимі. Це б дозволило розширити їх участь у передачах, представляти точки зору усіх політичних сил суспільства.

     Що ж необхідно працівникам ЗМІ для більш широкого висвітлення питань розвитку громадянського суспільства? Своїми думками поділилися 72.67% учасників дослідження:

    Перш ніж широко висвітлювати розвиток громадянського суспільства, треба його створити. А для цього потрібен час.

    Для початку силами "Укрінформу” розіслати для допомоги деякі матеріали редакціям на місця.

    Почати з теорії становлення громадянського суспільства.

    Включення ЗМІ у процеси демократизації при їх відповідальності за слово.

    Більша активність громадських організацій, щоб суспільство бачило їхню конкретну роботу. Коли ця діяльність буде цікавою і корисною людям, а не тільки самій організації, тоді і журналісти про це напишуть.

    Необхідна державна програма, створення єдиної координуючої державно-громадської ради з функціями законодавчої ініціативи, надання рекомендацій, наглядовими.

    Започаткувати таке суспільство на ділі, а не на словах.

    Запровадити адміністративну реформу, передати більше повноважень регіонам, територіальним громадам.

    Запровадити цикл телепередач та статей у пресі загальнодержавного рівня із залученням фахівців, науковців, політиків.

    Навчання-семінари для працівників ЗМІ по висвітленню проблеми громадянського суспільства.

    Проводити семінари-навчання, курси для журналістів; залучати до обговорення широкі верстви населення.

    Створити методичні рекомендації. Узагальнити досвід висвітлення тематики і проблем.

    Необхідно сконцентрувати фахівців з даного питання і журналістів в окремому об’єднанні чи редакції, журналісти і фахівці повинні бути не заангажованими ні своїми керівниками, на власними політичними уподобаннями.

    Ознайомлювати журналістів із практикою висвітлення цього питання у зарубіжних країнах.

    Організовувати органами влади зустрічі з фахівцями, прес-конференції тощо; надавати пресі більше оперативної інформації з цієї тематики.

    Підвищувати кваліфікацію журналістів, які висвітлюватимуть у ЗМІ ці питання.

    Проводити централізовану підготовку фахівців по висвітленню питань розвитку громадянського суспільства.

    Частіше запроваджувати семінари і навчання, і не тільки через громадські організації, а і органам місцевого самоврядування, з запрошенням фахівців, науковців тощо.

    Необхідна більша відкритість державних структур по наданню інформації; більша активність громади, більша прозорість процесів, що відбуваються в усіх структурах.

    Створити суспільне радіо за рахунок коштів громадян (бюджет, абонплата), як це зроблено в Словаччині, Польщі, Румунії, Латвії, Франції, Швеції; створення цілісної, єдиної сучасної програми поширення радіопрограм; входження українського радіо зі своїм продуктом через Інтернет на інформаційний ринок інших країн.

    Створити незалежне громадське телебачення і ЗМІ на засадах незалежності.

    Роздержавити ЗМІ із збереженням матеріально-технічної бази. Організувати навчання кадрів.

    Необхідна допомога громадських організацій, політичних партій, органів виконавчої влади та самоврядування.

    Готовність кваліфікованих експертів, представників органів державної влади давати коментарі з цього питання, проведення відповідних заходів для громадськості та ЗМІ.

    Збільшення фінансування, що дасть змогу розширити мережу інформаційного подання та збільшити кількість програм та публікацій.

    На жаль, приватні ЗМІ продукують лише так звану чорнуху з життя нашого суспільства. Проблеми розвитку громадянського суспільства висвітлюють лише державні і комунальні ЗМІ.

    Не загострювати увагу на цьому питанні.

    Неупереджене ставлення до позицій різноманітних політичних та громадських інституцій, діячів з боку співзасновників, власників ЗМІ.

    Потрібно звикнути до того, що України вже демократична держава.

    Пробудження інтересу читачів до цієї тематики.

     

     

     

    Категория: Мои файлы | Добавил: Вергун-ТВ | Теги: свівпраця влади та ЗМІ, дослідження
    Просмотров: 721 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 0.0/0
    Всего комментариев: 0
    Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
    [ Регистрация | Вход ]